Хто і для чого збудував «Пентагон» поблизу Дрогобича на Львівщині

Про це повідомив історик, археолог Микола Бандрівський, пише DailyLviv.com.

Історик оприлюднив копію плану містечка Кьоніґсау, яке було споруджене німецькими колоністами-католиками у 1783 році на відстані 22 кілометри від Дрогобича. Сьогодні на території колишнього Кьоніґсау, розкинулося село Рівне, яке зберегло планувальну структуру колишньої колонії.

"Дивлячись на цей рисунок ви, звісно, одразу розпізнали у ньому пентагон і пентаграму (п'ятикутник) - один із найбільш давніх релігійно-містичних символів. Виникає закономірне питання: для чого цьому підкарпатському містечку Кьоніґсау надали, в плані, саме такої форми — пентагону", - запитує історик 

За його словами, населених пунктів із таким плануванням немає у світі. 

Читайте також: 600-літній білокам'яний готичний портал поруч з кабінетом Садового вразив археолога

Микола Бандрівський розповів про свої пошуки відповіді на цю історичну загадку.

"По-перше, я спробував розшукати хоч якісь більш-менш точні відомості  про отого австрійського інженера-архітектора  Бургаллера (Burgaller), якому приписують розробку розглядуваного плану Кьоніґсау, але результат невтішний: не знайшов жодних фактів, які б про це свідчили.

По-друге, вивчення плану Кьоніґсау привело мене до припущення, що в основі його розробки лежать не стільки побутово-урбаністичні, як ірраціональні релігійно-світоглядні ідеї (причому, частина з них — на межі зі сферою релігійної містики).

Ну, от, посудіть самі: на плані в центрі цього містечка-колонії Кьоніґсау бачимо велику площу у формі пентагона, в яку вписано пентаграму (п'ятикутну зірку) із храмом у центрі. Причому, бічна сторона цього пентагону становить близько 800 метрів. З кутів цього центрального пентагона радіально відходять п’ять променів-доріг, простір між якими зайнятий кварталами  із вуличками між ними.

І, перше що спадає на думку так це те, що тут ми маємо справу з якоюсь зумисне сакралізованою структурою, яка невідомо для чого створена (якби такий план був типовим і розповсюдженим у той час, то ми б бачили поселення зі схожим плануванням також в інших місцях Європи. Але ж прямих аналогій нашому  Кьоніґсау, у світі досі не виявлено", - підсумовує історик.

Читайте також: Археолог зі Львова визначив, де в українських Карпатах шукати могилу Атілли — вождя гунів

Як розмірковує, Микола Бандрівський, у ранній західній церкві пентаграма могла символізувати, п'ять ран нашого Спасителя: перша — від тернового вінця, а чотири — від цвяхів на руках і ногах. Але, щось у тому ранньому Середньовіччі відбулося, що в часи інквізиції  пентаграму стали називати "Ногою відьми" (Witch’s Foot, німецьке: Drudenfub). Зрештою, пояснень до символіки пентагона і пентаграми є ціле море.

"На мій погляд, під час розробки (а, можливо, і замовлення самого плану)  Кьоніґсау, не обійшлося без впливу масонських організацій, які буквально хлинули в Галичину, зокрема, до Львова після 1772 року, коли наші землі перейшли під протекторат дому Габсбургів. 

Відповіді на усі ці питання досі лежать невідчитаними у старезних — вкритих багатолітнім пилом —  фоліантах на котромусь зі стелажів у наших архівах. Одним словом — Кьоніґсау потрібен свій, безтямно закоханий у нього, дослідник минулого", - наголосив історик.

Читайте також: Карпатський Хелловін. Живцем спалювали упирів і відьом: на Львівщині поставили хрест на цьому місці

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook